Ринок У Києві жінка має малу кухню. У неї є мало слів українською. Сьогодні до неї приходить сусідка їсти. Ринок скоро закривається. У неї є її сумка. Вона входить і дивиться на стіл. За столом є продавець. Жінка показує пальцем на біле. «Будь ласка, це». Він дає їй хліб. «Ні, не це». Вона знову показує пальцем. «Це?» Він дає їй молоко. «Ні, не це». Вона показує ще раз. Він бере яблуко. «Це?» «Ні, не це». Він сміється, але не сердиться. Він бере сир і каже повільно: «Сир». Жінка каже: «Сір». «Добре, сир». «Сир». Він дає ще один у її сумку. Він не бере за нього гроші. «Скільки?» Він каже: «Одна гривня». «Сир?» «Сир». «Так, сир». «Сир». Вона дає одну гривню. Він бере гроші. «Дякую». «Дякую». Вона бере свою сумку. Вона виходить на вулицю. Ринок уже зачинений. Вона йде додому. Вона каже: «Сир». Вона бачить свій дім. Вона каже: «Сир». Сусідка вже є на сходах.